Алё! Это ваш ломающийся безумный друг-наркоман Максимчик, aka MDMAX, aka MDMAяченьдовольный! Решил вам рассказать одну историю, которая произошла со мной не так давно, и которая точно вас зацепит. Закрывайтесь где подальше от глаз посторонних и приготовьтесь к путешествию в мою музыкально-наркотическую реальность!
Было это на одном из самых ✦крутых✦ тусовок города, где все лихо крутили своими задницами под хип-хоп и практиковали кибер-огурцы различные танцевальные движения. Как обычно, я собрался дома с парой хиппующих друзей, и мы отправились на поиски приключений. Конечно, перед этим мы зарядили наши рюкзаки с самыми залипательными закладками нашего подслушанного местного дилера — моего кумира по прозвищу Конопель.
Как только мы попали на место, сразу же почувствовали горячий воздух экстазирующих тел, а запах мексиканского веселья, такой знакомый и единственный в своем роде, пронизал воздух. Ну а я, как настоящий хардкорщик, сразу же схватил снежок пудру своего залежавшегося друга и запустил в нос свою персональную микстуру радости.
Итак, наркота сделала свое дело, и я взлетел на музыкальную волну, как наркоманский космонавт. Вокруг меня все сливалось в единую массу танцующих тел, а мелодичные ритмы kpop проникали к каждой клеточке моего организма. Я решил, что сегодня ночью я буду звездой этого места и наступил на сцену!
Забавно, но я вдруг оказался среди крутых корейских танцоров, которые запускали свои танцевальные ультра-мэйки и взрывали толпу яркими движениями. Они, конечно, офигели от моей наркотической эйфории и захотели сразу же познакомиться. Мы замутили крутую команду и устроили такое крутое шоу, что все просто сходили с ума!
Группа фанатов собралась вокруг нас, потому что видели, что мы не просто танцуем, а ✨💥взрываемся✨💥 на полную катушку! Меня уже знали, как настоящую звезду хип-хопа, и все выкрикивали мое прозвище, как настоящих поклонников. Они смотрели на меня с завистью и умилениями, ведь я был самым крутым танцором, и моя наркоманская энергия притягивала к себе каждого.
Мы продолжали танцевать до утра, не замечая, как летит время. Я уже не помню, сколько закладок я съел, но кажется, что я превратился в наркоманскую машину без остановки. Этот опыт был просто непередаваемым! Нам было страшно весело, и каждый миг я чувствовал себя на вершине мира. Мы создавали настоящее искусство танца, смешивая стили и культуры, словно художники наркотического самоубийства!
Но, увы, все хорошее когда-то кончается. Мы окончательно осознали, что наша наркотическая реальность должна уступить место реальному миру, где нас ждут не только закладки и экстаз, но и реальные проблемы и заботы. Честно говоря, мне слегка наскучили эти концерты и танцы-эйфории. Но, пожалуй, останусь хранителем этой крутой и жесткой одуристической эпохи!
Так что, дорогие друзья, откройте для себя свои наркоманские закладки и начните хипповать там, где вам это по-настоящему нравится. Но помните, что наркотики – это плохая штука, и за ними нужно следить, как за своими падаванами. Ведь захлебнуться в этой наркоманской смеси не так уж и сложно! До встречи в наркодиких мирах, ✌️ тусовщики!
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.